"Металіст 1925" зіграв внічию з непростим суперником - командою, що нещодавно змінила головного тренера, а, значить, й ігровий малюнок. Окрім того, не секрет, що грати проти аутсайдерів завжди важче, перш за все, на психологічному рівні. Що собою уявляє винниківський "Рух". В обоймі Юрія Вірта достатня кількість досвідчених виконавців, які свого часу грали у Прем'єр-Лізі. Це Олександр Ільющенков, Іван Брікнер, Артур Загорулько та брати Григорій і Борис Баранці. Саме на гру з міцною командою Олександр Горяінов своїх підопічних і налаштовував. В цілому на полі була досить рівна гра з обопільними шансами на успіх. Першими забили "жовто-сині", коли Дмитро Поспєлов головою замкнув навіс з кутового у виконанні Сергія Романова. До цього хороший момент був і у господарів, але Каневцева після удару Загорулька підстрахувала стійка воріт (після перерви каркас воріт ще раз був на нашому боці).
Зрівняли господарі рахунок ближче до завершення матчу, коли Андрієві Ременюку вдався чудовий постріл у дальню дев'ятку. А що ж наші? До того, як пропустили гол у власні ворота, хлопці у жовтому мали кілька чудових нагод для того, аби забити вдруге та вирішити долю переможця. Нажаль, підвела неточність, а згодом за це ми ще й поплатилися пропущеним м'ячем. Підсумком цього матчу стала нічия 1:1, після якої "Металіст 1925" продовжив перебувати в зоні лідерів. Наразі в нашої команди 20 очок після 11-ти проведених матчів.
Після гри у футболістів та головного тренера відбулася неприємна розмова з фанатами, які чомусь вирішили звинуватити футболістів у грі "на контору". Але, чи то матч вони інший дивилися, чи то просто не помічали, як їхні "улюбленці" стрибали під кожний м'яч та аж ніяк не прибирали ніг при боротьбі на кожному клаптику поля. Нехай ці звинувачення залишаться на совісті тих, хто їх виказував. Команда ж продовжить працювати та грати на перемогу в кожному матчі. Перш за все, для тих уболівальників, які її підтримують і при перемогах, і при поразках!
