У вівторок "Металіст 1925" провів черговий спаринг, після якого футболісти отримали три дні задля відпочинку. Матч проти "Універу-Динамо" став першим для захисника "жовто-синіх" Олександра Османа аж від літа минулого року. Через травму наш гравець пропустив півроку, але вже зараз повний оптимізму та надій якомога скоріше повернутися на поле. Про його стан ми і розпочали нашу бесіду.
- Сашко, ти вперше вийшов на поле, нехай і в товариському матчі, після травми. Як здоров'я та самопочуття?
- Звісно, відчуття тільки позитивні, я отримав задоволення, більше, навіть, моральне. Для мене це був іспит, я перевірив себе у дії, як відчуватиму коліно і що наразі я можу. Хочу всіх заспокоїти, адже моя заміна на 30-й хвилині була запланована заздалегідь, мені лікарі сказали, що для першої гри півгодини вистачить і більше не треба. Тим більше, після таких травм не рекомендується грати на штучному газоні, тому певною мірою ми перестрахувалися.
- Як проходив процес реабілітації?
- Наприкінці серпня в Інституті професора Ситенка мені зробили операцію, після якої перші три тижні я ходив на милицях, а вже з другого місяця почав відвідувати Українську спортивну клініку, де з реабілітологом проводив по два тренування в день і так майже протягом усього цього часу.
- Важко півроку дивитися за іграми партнерів зі сторони?
- Так, дуже важко. Ще й отримав пошкодження на тренуванні перед першою грою. Коли ти лежиш у ліжку та дивишся, як хлопці грають, хочеться бути разом з усіма... Півроку без футболу - це дуже важко, це ціла вічність, навіть, не тільки тому, що дивишся за іграми в якості глядача, але банально десь вийти на вулицю, побігати чи попрацювати з м'ячем. Кожен день - рутина, ходиш лікарнею, робиш набір тих самих вправ, це дуже тиснуло психологічно. Ну і, звісно, важко дивитися за матчами з боку. Навіть зараз, коли я почав тренуватися з командою, але лікарі забороняли брати участь у поєдинках, дуже хотілося грати.
- Як себе відчуваєш, наскільки вже готовий та чи встигнеш набрати оптимальну форму до початку офіційних матчів?
- Я відчуваю себе чудово, я пройшов із командою всі збори, витримав усі навантаження та провів усю бігову роботу. Звісно, тренуватися та грати - це дві різні речі. Так, мені ще не вистачає ігрової практики, але є час це надолужити, а у фізичному плані почуваю себе добре!
