Сьогодні настав час третьої частини рубрики "Love story", яку ми запровадили на початку всеукраїнського карантину. Ви вже познайомилися з другими половинками Максима Цвіренко, Івана Коваленка, Владислава Дмитренка та Роберта Гегедоша, тому зараз, як ми і обіцяли, настала черга дівчат Сергія Романова та Максима Банасевича, відповідно, Лоліти та Дар'ї.
Ну і наш анонс. Героями четвертої частини рубрики "Love story" стануть дружини гравців "М1925" Михайла Шершня та Віталія Кольцова.
Кохайте, будьте коханими та, звичайно ж, здоровими!
- Розкажи, як ви познайомилися та наскільки давно разом?
Лоліта (дівчина Сергія Романова): Історія знайомства у нас досить банальна. І відбулася вона в Instagram. Сергій мені написав першим, це було просто "давай зустрінемося". Згодом виявилося, що ми давно знаємо одне одного заочно, хоча перші дні знайомства та спілкування навіть не здогадувалися про це. Так от з того першого повідомлення пройшло вже майже два роки.
Дар'я (дівчина Максима Банасевича): Познайомилися ми у серпні 2018-го року, коли Макс написав мені в Instagram. Того вечора наше спілкування обмежилося кількома повідомленнями. Наступного разу він написав мені десь за два тижні, не знаю навіть, чому так довго думав (сміється), та запропонував зустрітися. Все своє життя я вважала, що футболісти - хлопці нахабні, з якими немає про що говорити, та, як виявилось потім, це абсолютно не правда. Не знаю, як я погодилася зустрітися (тоді я казала своїм подружкам, мовляв, "ноги самі мене повели". На першому побаченні я була приємно вражена, Макс навіть подарував мені квіти. Потім ще декілька романтичних побачень. Як ви вже зрозуміли, я зовсім не шкодую, що погодилася на ту, першу зустріч.
- Як це, бути дівчиною футболіста?
Лоліта: Якщо ви кохаєте одне одного, живете у взаєморозумінні, довірі та підтримці, тоді не важливо, дівчина ти футболіста чи когось іншого. У нас усе супер! Професійний футбол має свої особливості. Тут головне зрозуміти, що його справа - це більше, ніж просто робота.
Дар'я: Не так легко, як здавалося би. Тут треба бути другом, психологом та радником. Інколи знайти слова підтримки, часом - просто промовчати. Прийняти факт, що кожні півроку є місяць зборів та, скоріш за все, День закоханих святкуватимеш сама. Але це найкращі емоції, коли ти так сумуєш, чекаєш на нього, готуєшся до приїзду та, нарешті, зустрічаєш вдома!
- Футболіст дуже багато часу приділяє футболу, адже це його робота. Коли він вдома, як проводите вільний час, які улюблені місця у Харкові?
Лоліта: Так , футбол дає нам можливість скучити одне за одним, але це не точно (посміхається). Я також працюю, тому часто буває, що наші вихідні не збігаються. Наприклад, в мене вихідний, а у Сергія виїзд, він повертається, а я знову працюю. Бувають дні, що вдається тільки побачитися ввечері, хоча ми живемо разом. Коли є бажання вийти на вулицю, то перевагу ми віддаємо кафе, кінотеатрам або прогулянкам міськими парками.
Дар'я: Ми тут зовсім нещодавно. В таких умовах не мали змоги побачити Харків. Взагалі, дуже любимо відвідувати різні кафе та затишні ресторанчики. Подобається просто гуляти міськими вуличками, також можемо сходити в парк, тут вони дуже красиві. Можемо сходити в кіно або влаштувати домашній кінотеатр під смачні суші.
- Можливо, у нього є хобі, про яке мало хто знає?
Лоліта: Як і багато хлопців, Сергій грає на приставці, але тільки не у футбол. Зазвичай, це хокей чи баскетбол. Напевно, футболу достатньо йому і в реальному житті. Хоча хобі це важко назвати. Також мені здається, що Сергій володіє всіма видами карточних ігор, але це і не дивно, чимось треба займати себе під час тривалих виїздів.
Дар'я: Впевнена, багато хто знає про гру "PUBG". Макс на дві години просто зникає. Якщо він грає, ніколи не відповість на дзвінок, хто б не телефонував. Якщо вдома я звертаюся до нього з терміновим питанням, то, скоріш за все, мені доведеться зачекати. Коротше кажучи, класна гра, але мені якось не дуже подобається (сміється).
- Які улюблені страви ти готуєш своєму коханому?
Лоліта: Сергій у їжі невибагливий, це мені до вподоби. Ми давно живемо разом, тому кулінарними шедеврами кожного разу його дивувати не варіант, хоча інколи я і намагаюся це робити. З улюбленого, напевно, виділю наш український борщ . Його обов'язково треба подавати з салом та зеленою цибулю, без цього не можна. Салат - це буде "Грецький", але без оливок , їх Сергій не їсть взагалі. Третьою стравою нехай будуть тоненькі млинці.
Дар'я: Людину, яка в ресторані замовляє салат "Олів'є" та окрошку, неможливо дивувати стравами високої кухні (посміхається). Колись я намагалась експериментувати з морепродуктами чи пастами, але довелось освоїти улюблені голубці, борщ, млинці та пюре з відбивними. Нагодувати Макса не складно, важливо знати продукти, які він не їсть, та наскільки дрібно має бути порізана морква в супі (сміється).
- А як ласкаво називаєш другу половинку?
Лоліта: Оригінальною не буду, частіше всього "зай".
Дар'я: Якщо в мене гарний настрій, можу назвати його і зайчиком, і сонечком. Я люблю називати його саме Максим (хоча йому це не дуже подобається, краще - Макс). В усіх життєвих ситуаціях називаю його Максим, але все вирішує інтонація. Він мене розуміє…
- З дівчатами інших гравців "М1925" спілкуєшся? Можливо, навіть з кимось дружите?
Лоліта: Приятелюємо родинами з Єгором та Лізою Чегурками. Це пішло ще з тих часів, коли Єгор грав за "Металіст 1925".
Дар'я: Я приїхала до Харкова лише 15-го березня перед самим початком карантину. Сподіваюся, що, дочекавшись початку сезону, зможу познайомитись і з дівчатами.
- Наостанок: чим займаєтеся в цей важкий період карантину. Можливо, хочете щось побажати вболівальникам?
Лоліта: Ми на самоізоляції. Дивимося серіали, тренуємося вдома, граємо у настільні ігри або кожен окремо займається своїми справами. Коли дозволяє погода, можемо трохи прогулятися. У нас малоквартирний будинок, закрита територія, а саме зараз це великий плюс.
Ми закликаємо всіх також дотримуватися самоізоляції. Віримо, що цей важкий період скоро закінчиться, а поки у нас є можливість переоцінити щось у своєму житті, виховати самодисципліну та нові хороші звички. Нехай все буде добре у кожного з вас, тільки позитиву і, головне, здоров'я.
Дар'я: Карантин розглядаємо, як прекрасну можливість нарешті провести час удвох. Раніше це майже не вдавалося, адже наші вихідні дуже рідко співпадали. Зараз разом дивимося фільми, сама я досить неуважно ставлюся до переглядів, але Макс відволікатися мені забороняє (сміється). Тренуємося: якщо чесно, то я - інколи, а він - щодня.
Вболівальникам бажаємо здоров'я, терпіння та натхнення. Пам'ятайте, що у всьому можна знайти позитив: хтось зможе нарешті прибрати у шафі, дочитати книгу або почати вести власний блог. Зберігайте спокій та кожного дня телефонуйте близьким!
