Після матчу проти "Гірнику-Спорт" участь у прес-конференції взяли гравці "Металіста 1925" Сергій Ченбай та Владислав Дмитренко.
Сергій Ченбай:
- Головне, що здобули три бали. Можливо, зараз результат тисне на нас. Ми піднялися на вершину турнірної таблиці та опускатися бажання немає. Ми чудово розуміємо, що всі команди, які будуть грати проти нас, матимуть подвійну мотивацію. Забрати очки у лідера - це престижно!
Є неприємний осад, адже якість гри має бути кращою. Ми самі придумуємо моменти біля власних воріт. У другому таймі ми мали моменти біля воріт суперника, мали їх реалізовувати та ставити крапку.
Ми також отримували задоволення від гри, але, нажаль, моментами. Якби ми свої моменти реалізували, тоді б не було цієї напруги в кінці матчу. Коли граєш на такому стадіоні та на такому полі, що ще потрібно, аби отримувати задоволення?!
Чесно кажучи, якщо розглядати другий тайм, то важко сказати, що ми грали у більшості. У нас були моменти, але ми ними скористалися не правильно. Суперник пресингував, але ми чудово бігли у контратаки та повинні були ставити крапку. Не реалізували власні моменти та наприкінці гри нас дивом пробачили. Якби зіграли 2:2, ми б дуже засмутилися. Ми не задоволені грою, а головне - це три очки. Ми разом із тренерами будемо робити висновки.
Нам дали зрозуміти, що у більшості потрібно грамотно зіграти та забити третій м'яч, спокійно "катати". Ми за десять днів зіграли три матчі, це важко, хоча всі у рівних умовах. Якби реалізували свої моменти, було б набагато легше та з'явилися б додаткові сили, додаткова впевненість.
Владислав Дмитренко:
- Перш за все, хочу всіх привітати з перемогою. Якою б вона не була, але це три очки! Ви самі все бачили: суперник в кінці гри створив багато моментів та десь нас пробачив. Ми самі винні, адже допустили це.
З "Минаєм" буде "заруба". Вважаю, що на таких суперників налаштовуватися не потрібно, адже це наш прямий конкурент. Ми разом із тренерським штабом багато аналізуємо наші матчі та розуміємо, в яких компонентах повинен додавати кожен із нас та команда в цілому.
Вважаю, що до мене занадто багато уваги. Звичайно, я не можу не відзначити всю команду, оскільки ми добре працюємо та демонструємо непогану гру. Якщо ж про себе та те, наскільки стрімко я увірвався до стартового складу, то, можу сказати, що протягом року наполегливо працював та чекав свого шансу. Установки на той час нового для мене тренера досить важко давалися, я не міг під них підлаштуватися. Закономірно, що я не мав ігрового часу. Зараз розумію всі його вимоги набагато краще. Ну, а довіра тренера - це дуже важливо! Радий, що дочекався свого шансу.
