Бразильський легіонер "Металіста 1925" Марлісон розповів про свою адаптацію в Україні. Як до повсякденного життя так і до місцевого футболу, а також до того, що треба менше свистіти.
- Як тобі перші місяці перебування в Україні?
- Я навіть не очікував, що буде все так добре. Україна дуже гарна, Харків мені дуже подобається. У команді також не має жодних проблем і партнери прийняли мене, як свого.
- Уже встиг вивчити Харків, де подобається проводити час?
- Так, вже досить непогано знаю місто, у мене декілька додатків у смартфоні, за допомогою яких не має особливих проблем пересуватися містом. Мені сподобався сад Шевченка, з Фабіньо ходили обідати до ресторану в центрі міста.
- Якщо порівняти українське місто та бразильське, у чому різниця?
- Люді привітні, як у Харкові так і в Бразилії. Звісно, перша відмінність це клімат, у рідному місті завжди тепло. А останніми днями у Харкові відчув, що таке прохолодно, тож доводиться думати про те, як одягнутися аби не змерзнути.
- Ти посміхаєшся, але зараз це ще навіть і близько не морози...
- Так? Тоді треба бігом до магазину та придбати побільше теплих речей.
- Ти вже зіграв кілька матчів, відзначився двома голами. Як взагалі враження від УПЛ?
- Чемпіонат дуже складний. У Бразилії просто команди грають у футбол, а тут більше тактики, треба слухати тренера. Але адаптація пройшла добре. Я дуже цим задоволений.
- А гра на захист?
- Так, над цим компонентом мені ще потрібно багато працювати.
- Твій гол "Десні" дуже схожий на гол Едмара, у тій ситуації міг пробити тільки так?
- У тому моменті все відбувалося дуже швидко і я не бачив інших варіантів.
- Під час гри з "Десною" клубна фотографка зробила світлину, як ти кусаєш м'яч. Що це означало?
- Я навіть зараз не можу пояснити, це був такий прояв емоцій після ігрового моменту.
- Команда за останні дні проїхала всю Україну. Були у Львові, Кам'янці-Подільському та Чернігові. Як переніс цю подорож та в яких містах сподобалось?
- За ці десять днів побачив дуже багато. Сподобався Львів, був час прогулятися містом. Також, була гарна фортеця у Кам'янці-Подільському. За ці дні, я ще більше переконався, як все професійно організовано у клубі, з думкою про гравців. У Бразилії з цим є певні проблеми, все більш вільно та халатно відбувається.
- Коли ти заходиш у автобус - свистиш, хтось із гравців англійською сказав приказку: "Не свисти, грошей не буде". Фабіньо переклав і ти подумав, що зарплатні не буде?
- У нас у Бразилії є такий звичай - свистіти. Трохи здивувався такому зауваженню, але на рахунок зарплатні не хвилювався.
- Поступово звикаєш до українських традицій?
- Трішки, розумію що свистіти на вулиці не потрібно (сміється, прим. - ред.). А взагалі, дуже вдячний всім партнерам та персоналу клубу, які роблять все можливе, щоб я відчував себе комфортно.
