Про перший гол на цьому рівні, кому присвячений він та про підготовку до яскравого святкування голу розповів півзахисник юнацького складу "Металіста 1925" Валентин Валієв:

- Валентине,  ти вийшов на поле на початку другого тайму, коли після першої частини зустрічі була нульова нічия. Як вважаєш, чого не вистачало команді у перші 45 хвилин?

- Складно грати проти "Минаю", бо вони діють в три центральних захисники, плюс два латералі, складно зламати таку оборону. У другому таймі на "втомлений ніжках" зробили рахунок, зробили результат. Хочу подякувати тренерському штабу, який дав мені можливість проявити себе. Я забив свій м'яч перший, дуже радий цьому. Присвячую гол своїй родині, яка перебуває зараз у Харкові, я дуже за них хвилююся. Своєму дядьку, який захищає країну, троюрідній сестрі, яка також захищає країну.

Дуже важко зараз грати мені основного гравця, не підпускають, бо слабкий фізично. Втім, буду тренуватися. У мене ще багато часу, щоб адаптуватися до цього футболу ю-19.

- Тебе з якими настановами випускали на футбольне поле? Бо тактично команда не перебудувалася, але змогла здобути результат у другому таймі?

- Зробити "суєту" якусь. Забити м'яч, зачепитися, заробити штрафний, це я вмію. Мав момент і його реалізував.

- У тебе було яскраве святкування голу. Довго його тренував?

- Так, тренував. Мене навчив Сергій Петрович Беспаленко, це тренер з боротьби. Навчив, дякую йому за це, таке святкування для нього.