Харків, стадіон "Металіст", на його ідеальний газон виходить Едмар, наставник "Металіста 1925", слідом за ним з'являється капітан команди Артем Габелок та всі футболісти першої команди...

Зрозуміло, що всі шанувальники харківського футболи хотіли б, аби це відбувалося в матчі Української Прем'єр-ліги, але - клята війна... Втім завдяки нашим воїнам, після матчу проти "Дніпра-1" футболісти "Металіста 1925" повернулися до Харкова. Хай тільки на один день та одну ніч. Але це подарувало незабутні враження, як самим футболістам, тренерському штабу, керівництву, персоналу, так і у вихованцям клубної академії, котрі зустрілися зі своїми кумирами. 

ШАНА ВОЇНАМ ТА ЗУСТРІЧ З ЮНИМИ ФУТБОЛІСТАМИ

Як гравці молодших вікових категорій, так і гравці-випускники, представники команди Ю-17 - усі кажуть про те, що вони беруть приклад з футболістів "Металіста 1925" і, звісно, мріють одного дня вже самим вийти на поле стадіону "Металіст" у якості гравців першої команди "Металіста 1925".

- Я хочу наголосити, що перебування "Металіста 1925" у Харкові - це шана місту, шана нашим захисникам! Наш візит до Харкова - це акція підтримки наших захисників. Ми вважаємо, що саме робота наших захисників на полі бою дозволяє нам бути в Харкові, провести команді тут тренування на рідному стадіоні. Також у нас відбулася зустріч з дітками-випускниками академії. Вони отримали те, що хотіли - невеличкі подарунки та автографи футболістів. Дуже приємні враження. За можливості ми будемо це повторювати, коли буде така можливість, - розповів про перебування "Металіста 1925" у Харкові виконавчий директор клубу Андрій Недєлін. За його словами, жоден з футболістів не боявся їхати до Харкова, а навпаки гравці висловлювали бажання поїхати та підтримати акцію.

- Завжди приємно повертатися до Харкова. Дуже тривалий період своєї кар'єри провів тут. Загалом у місті і саме на цьому стадіоні було пережито дуже багато позитивних моментів, тут створювалася історія харківського футболу. Хочеться швидше знову грати тут. Дай Боже, щоб війна швидше скінчилася та ми повернулися на рідний стадіон, - поділився враженнями від поїздки до Харкова Едмар.

"Тягне додому" - навряд чи є сенс взагалі щось додавати до цих слів Дениса Сидоренка, одного з найдосвідченіших гравців "Металіста 1925", вихованця харківського футболу. Тим більше, коли навіть для тих футболістів, які хай навіть трошки, але встигли пограти саме у Харкові - місто встигло стати рідним. І, здається, що чи не в кожного футболіста, перебуваючи у Харкові накочувалися на очі сльози. Хоча, звісно що, майстерні футболісти, серйозні чоловіки нам у цьому не зізнаються.

- Завжди тільки хороші спогади, бо їду додому, сюди тягне. Багато вражених будівель, багато місць, які ти бачиш та розумієш, що щось страшне було, багато прильотів було. Звісно, що додому тягне, дуже сумую і хочу якнайшвидше повернутися до Харкова, - зізнається Денис Сидоренко. - Приємно було зустрітися з вихованцями клубної академії. Приємні відчуття, бо це наша молодь, вони молодці, що займаються. Дай Боже, щоб війна закінчилася і все було гарно. Можу побажати їм багато праці й перемоги, - каже воротар.

ПРИЇЗД ДО ХАРКОВА - РЕПЕТИЦІЯ ПЕРЕМОГИ

- Ми 100% впевнені, що цей приїзд стане джерелом додаткової енергії для нашої команди. Усі діти, батьки, які прийшли на зустріч - усі побажали перемог та гарної гри нашій команді. Будемо називати наш приїзд репетицією нашої перемоги. Ми даємо такий посил всесвіту вже час загнати агресора в кут та "наваляти їм люлів". Якщо дозволить місцева влада, якщо дозволять в УАФ і дозволятимуть нам проводити матчі на "Металісті", ми не можемо жодним чином цьому процесу завадити. Проте, як ми сьогодні бачимо, швидше за все, це відбудеться ще не в цьому колі, його ми дограємо в Києві. А цю акцію будемо вважати репетицією нашої перемоги, - каже Андрій Недєлін.

- З ігрової точки зору зараз у команди все стабільно. Проти "Дніпра-1", я вважаю, ми могли б розраховувати, хоча б, на одне очко, яке дозволило б нам закріпитися у середині турнірної таблиці та не дозволило б піднятися суперникам. Що стосується навколофутбольних моментів - все зараз стабільно, жодних питань немає, - розповів Недєлін.

Тож, поки що "Металіст 1925" повертається до Щасливого, що на Київщині, де з літа минулого року вимушено базується команда. І саме в столиці поки проводитиме "Металіст 1925" свої домашні поєдинки. Але всі ми віримо, що настане бажана всіма перемога, "Металіст 1925" повернеться до Харкова і здійсниться одне з бажань Едмара. З рештою усі ми також цього хочемо.

- Звичайно, це буде приємно вивести команду на цей стадіон, вже у якості головного тренера. Тепер чекаємо на ту мить, коли це буде можливо, - ділиться Едмар.

Тож, чекаємо на цю мить, дякуємо нашим воїнам та не забуваємо підтримувати їх.