Головний тренер жіночої команди "Металіста 1925" Володимир Пятенко про матч проти "Колоса", досвід Апанащенко та виконання турнірних завдань:

- Гра в нашому виконанні була непоганою. Ми мали перевагу на футбольному полі, територіальну та ігрову. Як завжди, вийшли грати на перемогу, проте суперник закрився та грав щільно в захисті. Нам не вдалося зламати їх оборону.

- Чи стала сьогодні тактична побудова суперниць для вас несподіванкою?

- Несподіванкою? Останнім часом, не те щоб звикли, проте ми готові до того, що наші суперниці майже всі насичують захист та, переважно, думають про оборону.

- Чого не вистачило для переможного голу?

- Не вистачило голу. Не вистачило завершення атак, не змогли реалізувати. Моментів, хоча і було не багато, але могли забивати, все ж, моменти були.

- Ближче до завершення матчу ви перевели в середню лінію Апанащенко. Загалом, вона хоч і грає зараз захисницю, проте має досвід гри і в нападі. Чи не думали використовувати її попереду?

- Ми думаємо про все. У нас, на жаль, немає клонувальної машини, я вже й раніше про це казав. Немає клону Дар'ї Апанащенко. Вона потрібна й в обороні, й в атаці. З її досвідом та майстерністю вона потрібна усюди. Але це не каже про те, що в нас немає інших футболісток. У нас є футболістки, які грають кожна на своєму місці. Так, Апанащенко капітанка команди, багато років капітанка збірної. У нас є розуміння, де, коли та як використовувати Апанащенко.

- Зараз унікальні результати для жіночого футболу - дві поспіль нульових нічиї. З одного боку ваша команда не забиває два матчі, але з іншого боку не пропустили в них жодного м'яча, мабуть, проти найскладніших суперниць станом на зараз у чемпіонаті. Чи маєте ви претензії до гри в обороні?

- Є моменти, які можна покращувати. Проте якщо ми кажемо про захист, то маємо розуміти, що захист - це вся команда. Радує, що вся команда захищається, уся команда докладає зусиль, щоб не дати суперницям, перш за все, в їх лінії захисту чи півзахисту - не піднімати голови, щоб звідти не йшли передачі. Це також потрібно враховувати. У захисті грає вся команда. Так же, як в атаці, у завершальній стадії у нас наразі не вистачає влучних ударів, які можуть завершити наші атаки, наші правильні тактичні дії в атаці. На жаль, ми не можемо поставити крапку. Все ж, є певна напруга, адже в нас є турнірне завдання, а друге - ми, інколи, занадто метушимося. Дівчата хочуть швидше завершити, а інколи потрібно не поспішати, не метушитися перед завершенням.

Що стосується гри та завдань, перед цією грою все залежало від нас щодо досягнення наших завдань. Зараз, на жаль, не все залежить від нас. Проте, я про це і команді казав, ми руки не опускаємо. Шанси є, не все від нас залежить. Але все, що залежить від нас - ми зробимо, щоб виконати завдання, яке перед нами стоїть.