Старший тренер юнацької команди "Металіста 1925" Сергій Карпенко про гру його підопічних проти "Ворскли", характер команди та поїздку гравців до збірної:

- У першому таймі гра складалася важкувато для нас. Команда була якоюсь сонною, не схожою на себе. Не знаю у чому причина, потім проаналізуємо, вже після вихідних. У другому таймі вже більш-менш. Можливо, й суперники вже більш стали грати на утримання рахунку й ми змогли піти грати першим номером. У другій частині зустрічі грали краще. Але сама, гра, повторюсь, була сонлива. Суперник, немов маятником, нас заколисував, заспокоював, але при нашій помилці, втраті м'яча - одразу починали агресивно працювати. Потім знову вони швидко перебудовувалися, сідали в захист, давали нам ініціативу, але потім знову перехоплення і знову агресивно. А в першому таймі не знали як з ними впоратися. Помилки саме там, де ми наголошували, що суперник може гарно грати, використовувати наші помилки, а хлопці саме там і помилялися і давали "Ворсклі" проводити хороші контратаки у першому таймі.

У другому таймі заграли трошки краще. Але гра була спокійною. У "Ворскли" хороша, мобільна команда. Тому наші хлопці молодці, змогли змінити хід матчу, забити гол, могли ще забити та виграти гру, там 100% пенальті не призначили на нашу користь. У другому таймі ми заслужили на все це, а перший трошки провалили.

- Знову доводиться говорити про те, що хлопці вірять у себе, що вони показують характер?

- Вони вже впевнені в собі, грають до кінця. Хоча бувають помилки, буває щось не вдається, проте ми завжди їм кажемо, що найголовніше - це самовіддача на футбольному полі, без цього ніяк. Без боротьби, без бажання грати - неможливо. навіть може все бути, проте якщо немає бажання, то немає сенсу виходити на футбольне поле.

- Троє наших вихованців їздили до збірної України ю-19, Самуель Обінайя зараз з першою командою, а з яким настроєм повернулися Матвій Панченко та Єгор Потапенко?

- Єгор після збірної одразу захворів, я з ним лише телефоном поговорив про його справи, на жаль, у нього знову температура. Панченко був трошки незадоволений, бо в другому таймі випустили гравців, з якими складно було грати в конструктивну гру. Він щось намагався, бажання було, а самої гри не було. У першому таймі, де грав Обінайя там були більш досвідчені гравці, які вже грали у збірній, а в другому вийшли виключно новачки. Було складніше себе проявити, менше грали в контроль м'яча, більше захищалися, простіше грали. Складно було проявити свої найсильніші сторони.

Але в будь-якому випадку виклик до збірної - це мотивація, це приємно. Дуже приємно, що на нашу команду в першому колі ніхто навіть не дивився, а зараз ходять, дивляться, три гравці були в збірній. Це плюс для команди, для клуба - великий плюс.