Старший тренер юнацької команди "Металіста 1925" Євген Назаров поділився враженнями від дебютної перемоги в сезоні над "Оболонню":
- Можливо, скажу банальні речі, але ми побачили два різні тайми. У першій половині зустрічі в нас мало що виходило, саме у комбінаційній грі. Ми хочемо грати першим номером, бути на м'ячі та активно пресингувати суперника, але нам це не дуже вдавалося. По перерві перебудувались, зробили заміни і, як ви самі бачили, гра кардинально змінилась. Ми вже активно йшли в пресинг, мало що дали створити супернику, створювали свої моменти, два з яких вдалось реалізувати. Першим таймом я не задоволений, а ось другим - так!
- Що стало ключовим, щоб змінити хід подій у другому таймі?
- Думаю, що заміни по перерві. Вони внесли корективи в гру, бо до них нам не вдавалося грати в той футбол, який ми від хлопців вимагаємо. Перед грою ми ще зіткнулись із деякими кадровими проблемами, частину хлопців, на яких я розраховую, ще не встигли заявити на сезон, через різні документальні питання, це також зіграло свою роль. Добре, що вже в перерві зробили певну перебудову і це спрацювало.
- Ви вже близько місяця очолюєте команду, наскільки вже вдалося донести до хлопців свої вимоги?
- У перші дні було важко. Колектив мене перевіряв, я теж до них придивлявся. У нас досі є люди на перегляді, хтось додається, хтось їде. Плюс велика група гравців, яких я до цього не знав взагалі. Знайомимося, вивчаю їх позиції, можливості на полі. Звичайно, мені в цьому дуже допоміг мій тренерський штаб. Ми ще в процесі побудови міцної команди, це процес досить довгий, але дуже хочеться додавати від гри до гри.
- У команді зараз є як старші хлопці, які грали і позаминулого сезону та минулого в Другій лізі, додалась велика група вихованців Академії. Яке завдання перед ними ставите?
- Перша та найголовніша ціль для юнацької команди - це підготовка гравців для основної команди клубу. Звичайно, я тверезо дивлюсь на речі і розумію, що всі вони туди не потраплять, але ми спробуємо. Дуже важливий цей перехід із дитячого футболу в дорослий. У нас зараз є, як хлопці 15-16 років, так і старші, яким вже по 19 років. Ця різниця відчувається, але головне - характер. Можна круто грати на рівні однолітків, а перейти на дорослий рівень - це дуже важливий крок у їхньому житті.
